Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Експорт минулорічного зерна: ризики, виклики та реалії

Україна є великим світовим виробником зерна та гарантом продовольчої безпеки у світі. За обсягами експорту вона входить до п’ятірки найбільших світових експортерів (експортує ¾ продукції, яку виробляє), і майже весь експорт поставлявся через чорноморські порти. Проте реалії змінилися і вивезення зерна через порти наразі неможливе. Тому, аби підготувати елеватори до наступного врожаю і запобігти світовій продовольчій кризі, Україна разом з країнами-партнерами об’єднали зусилля для вивезення в Європу зернові.

Так, за даними Міністерства агрополітики та продовольства України, якщо в березні 2022 року показник експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки становив за різними даними від 200 до 360 тис. тонн, у квітні і травні – близько 1 млн тонн за місяць, то у травні – 2,17 млн тонн.

У 2021 році експорт зерна становив близько 4-5 млн тонн за місяць, а це 50-60 млн т за рік.

Основними шляхами експорту до 2022 року були морські порти, через які у 2021 році Україна транспортувала 49,5 млн т зернових із 51,2 млн т залізничним та автомобільним транспортом – не більше 2-5% від загального експорту.

З лютого 2022 року не працюють порти «Південний» (Одеська обл.) та «Ольвія» (Чорноморськ, Білгород-Дністровський, Миколаїв). А це – близько 20 млн тонн зерна, яке простоює.

Скільки потрібно транспорту, щоб вивезти його за кордон? І чи реально це взагалі? Наразі можливе вивезення зерна через порти на Дунаї (після чого його перевантажують на баржі, звідки воно прямує в порт Константа)  або західні кордони. І тут виникає питання транспорту. 

Для того щоб повністю закрити ринок перевезень сільськогосподарської продукції наземним транспортом в Україні, не враховуючи залізничне сполучення, знадобиться додатково близько 15-20 тисяч зерновозів. А це нереальні цифри за рік. Окрім цього, транспортна логістика України та Європи не витримають такої кількості додаткового транспорту на дорогах. 

Проте якщо все ж звернутися до дилерів зерновозів та напівпричепів, маємо таку картину: практично кожен із них вичерпав кількість замовлень від виробника до кінця літа, з вересня виробники зможуть поставляти від 50 до 100 напівпричепів щомісяця. Проте це теж все залежить від виробника та дилера. За даними Autoconsulting:

  • у Wielton вже замовлено 100 зерновозів, з вересня Україна має змогу постачати 70-100 напівпричепів в місяць;
  • замовлено напівпричепи Bodex з поставками до жовтня;
  • близько 10 одиниць техніки Schmitz Cargobull можливо замовити  з поставкою у липні-серпні, а з вересня компанія готова виробляти до 100 од. щомісяця;
  • Ford готовий протягом 90 днів поставити до 100 сідлових тягачів FORD з напівпричепами-зерновозами та близько100 зерновозів на базі шасі FORD.

У багатьох виробників уже немає складських запасів, зокрема і у виробника Scania, а техніку під замовлення доведеться очікувати іноді навіть більше ніж півроку.

Техніка для перевезення зерна

Що з українськими виробниками?

В Україні у 2021 році було близько 10 виробників напівпричепів-зерновозів. За якістю вони конкурували з європейськими. Проте наразі кількість заводів-виробників знизилася, адже постали проблеми з постачанням комплектуючих – осей, алюмінію, пневматичної системи, опорних лап. Незважаючи на це, Україна знаходить шляхи свого виробництва. Наразі всі свої зусилля спрямував на виготовлення техніки Завод спецтехніки Техкомплект. Нещодавно створено першу модель зерновоза – MEGA Koshmanivets. Вся їх лінійка випускатиметься під маркуванням AGRiLine.

ДОВІДКА

MEGA Koshmanivets має:

  • заднє та праве розвантаження;
  • об’єм завантаження – 35 куб.м;
  • виготовлені з високоміцної сталі Strenx 700;
  • гідравліка Hyva.

Таким чином, що зарубіжні, що українські виробники не обіцяють фермерам швидкого вирішення проблеми логістики. Саме тому тимчасовою альтернативою цього є вивезення його в зернових біг-бегах у шторних напівпричепах. Це не дуже практичний, але частково вигідний спосіб, оскільки завдяки йому можна виконати корисні перевезення на обидва маршрути: у Європу – зерно, з Європи – інший товар. Окрім цього, для перевезення олії використовують flex-контейнери.

Проте більшість фахівців агропромислового сектору сходяться на думці, що варто влаштовувати пункти переробки в Україні і вивозити вже не зерно, а борошно. Це і простіше, і вигідніше.

Поки ця тема в обговоренні, рекомендуємо перейти на наш сайт та обрати потрібний зерновоз!

Залишити коментар