Розробка та підготовка до серійного випуску сучасних комерційних автомобілів – процес, що потребує чимало часу та солідних інвестицій. Для оптимізації фінансових витрат під час освоєння нових моделей, багато автовиробників сьогодні використовують таку паличку-виручалочку, як кооперація. Це не лише дозволяє прискорити впровадження передових технологій у галузі безпеки та екологічності, але й зробити продукт доступним для кінцевого споживача. Ще один важливий аспект – здешевлення та спрощення післяпродажного обслуговування. Усе це зрештою сприяє підвищенню прибутковості.
Як усе починалося
Одним із найбільш ранніх і масштабних прикладів кооперації в класі легких розвізних автомобілів є спільне підприємство SEVEL, засноване у 1978 році. Вже за три роки італійський завод у Валь-ді-Сангро почав випускати автомобілі різних брендів, виготовлені на одній платформі: Citroen J25, Peugeot J5 та Fiat Ducato. Спочатку щодня випускалося по 350 машин, а згодом цей показник збільшили утричі. У 2005 році тут був зібраний вже тримільйонний автомобіль.
Якщо говорити про більш важкі вантажівки, то тут співпраця виробників почалася ще раніше. Так, ще 1967 року чеська компанія AVIA підписала ліцензійну угоду з відомим французьким підприємством SAVIEM. І вже з осені наступного року на модернізованому заводі біля Праги було освоєно випуск машин А15 і А30, вантажопідйомністю 1,5 та 3,0 т та повною масою до 6,0 т. На них встановлювали ліцензійний 4-циліндровий дизельний двигун 5517 з безпосереднім впорскуванням пального та сферичною камерою згоряння потужністю 72 або 80 к.с.
А у 1970 році в Угорщині стартував випуск вантажівок важкого класу під маркою RABA – результат ліцензійної угоди з компанією MAN. Тут виготовляли машини повною масою від 16 т до 26 т, що були здатні працювати у складі 38-тонних автопоїздів. Вони комплектувалися 6-циліндровими дизельними двигунами робочим об’ємом 10,3 та 10,7 л, потужністю 192 – 256 к.с., а пізніше і 15,4-літровим агрегатом V8 потужністю 304 к.с.
Клуб чотирьох і не тільки
Також слід відзначити і знакову кооперацію серед виробників середньотоннажних вантажівок, відому під назвою «Клуб чотирьох». На початку 70-х років у рамках об’єднання ETD було розроблено уніфіковану кабіну для моделей одразу кількох брендів: DAF, Magirus-Deutz (IVECO), Berliet/Renault та Volvo. Вона отримала сучасний дизайн, велику площу скління і була зроблена відкидною, що спрощує обслуговування силового агрегату. Вантажівки з такою кабіною стали дуже популярними. Так, наприклад, модель IVECO-Magirus MK-серії випускалася з 1975 до 1992 року.
Свої зусилля в сегменті середньотоннажників об’єднали і такі відомі виробники, як MAN та Volkswagen. У результаті в 1979 році розпочався випуск моделі MAN G90, що отримала кабіну від розвізних машин Volkswagen LT. Автомобілі повною масою від 6,0 до 10 т оснащувалися чотири- або 6-циліндровими дизельними двигунами потужністю від 90 до 150 к.с. Виробництво вантажівок налагодили на двох заводах – у Ганновері та Зальцгіттері. Усього до 1993 року було виготовлено понад 72 тис. машин.
А в 1996 році Volkswagen почав випуск легких розвізних автомобілів LT наступного покоління. Вони були розроблені в кооперації з Mercedes-Benz, який роком раніше представив нову модель – Sprinter. Автомобілі відрізнялися дизайном передньої частини кузова, інтер’єром, двигунами і, ясна річ, емблемами. У 2006 році обидві моделі зазнали чергової реінкарнації поколінь: Volkswagen LT став називатися Crafter, а Sprinter залишився вірним своєму попередньому «імені».
Під крилом Stellantis
Найбільшим об’єднанням серед виробників легких комерційних автомобілів є група Stellantis. Вона була утворена в 2021 році за допомогою злиття Fiat Chrysler Automobiles та PSA Group. За даними на 2023 рік Stellantis був четвертим за величиною автовиробником у світі за обсягом продажів після Toyota, Volkswagen Group та Hyundai Motor Group. Якщо говорити про комерційні автомобілі, то Stellantis виробляє і продає машини під такими брендами як Citroen, Fiat, Opel, Peugeot, Ram Trucks та Vauxhall. У 2022 році по всьому світу було реалізовано понад 1,6 млн. од.
Наведемо приклад таких популярних розвізних моделей, як Citroen Berlingo, Peugeot Partner, Fiat Doblo та Opel Combo, побудованих на загальній платформі. Те саме стосується і більш вантажопідйомних моделей, що перевозять до двох тонн – Citroen Jumper, Peugeot Boxer, Fiat Ducato та Opel Movano. Всі ці машини уніфіковані за кузовом та силовою лінією. Така кооперація дозволила машинам різних брендів отримати передові силові установки як дизельні, так і екологічно чисті, що працюють виключно на електротязі. Очікується, що до 2030 року це допоможе подвоїти прибуток Stellantis від реалізації комерційних автомобілів та збільшити частку електромобілів до 40%.
Глобальний альянс
У 2019 році про створення глобального альянсу оголосили і такі найбільші виробники комерційних автомобілів, як Volkswagen та Ford. Компанія Ford взялася за розробку для свого німецького партнера нового середньорозмірного пікапа. У результаті в 2022 дебютувала модель Volkswagen Amarok, яка отримала спільну платформу з пікапом Ford Ranger наступного покоління. Показово, що обидві моделі випускаються в одному місці – на заводі Ford Silverton Assembly Plant в Преторії (ПАР).
А найновішим продуктом цієї співпраці є сімейство розвізних автомобілів Volkswagen Transporter T7, що дебютувало у вересні цього року. Машини побудовані на загальній платформі з Ford Transit Custom. Новий Transporter став на 10% місткішим – обсяг вантажного відсіку в моделі зі стандартною колісною базою зріс до 5,8 м куб., а в довгообазній версії цей показник досягає 9 кубометрів. Більш того, на моделі Transporter вперше стали доступні три типи двигунів: турбодизелі (потужністю 110, 150 і 170 к.с.), установка Plug-in Hybrid (232 к.с.) та три варіанти електромотора (136, 218 та 286 к.с.) з живленням від батарей ємністю 64 кВт.год.
Три в одному
Заслуговує на увагу і альянс Renault-Nissan-Mitsubishi. Він був утворений ще 25 років тому між компаніями Renault і Nissan, а у 2016 році до нього приєдналася і Mitsubishi Motors. На європейському ринку Nissan пропонує легкі розвізні автомобілі трьох сімейств – Townstar, Primastar та Interstar, які побудовані на спільній платформі з моделями Renault: Kangoo, Trafic та Master відповідно.
У 2010 році альянс почав співпрацювати із концерном Daimler. У результаті в модельному ряду Mercedes-Benz з’явився новий компактний розвізний фургон – Citan, багато в чому уніфікований з Renault Kangoo. Сьогодні Citan представлений вже другим поколінням, зокрема у варіанті на електротязі – eCitan.
У сегменті вантажівок середнього та важкого класів наочним прикладом кооперації є придбання у квітні 2020 року концерном Volvo AB відомої компанії Renault V.I. Після цього Volvo став найбільшим європейським виробником вантажівок і другим за величиною у світі. У 2007 році Volvo також придбало і японського виробника Nissan Diesel. У результаті сьогодні на європейському ринку пропонуються чимало моделей цих брендів, уніфікованих за двигунами, коробками передач та іншими агрегатами.
Таким чином об’єднання автовиробників у розробці нових моделей на загальних платформах дозволяє оперативно виводити на ринок продукт, що відповідає сучасним вимогам, причому за оптимальними цінами та вартістю обслуговування.