Комерційний транспорт: автомобілі та їх використання задля прибутку

Економіка сучасної держави не може існувати та мати розвиток без ефективної логістичної сфери. Більшість пасажирських та вантажних перевезень в Україні виконують саме комерційні автомобілі. Це стосується як локальних перевезень, так і міжнародних маршрутів. Що означає комерційний транспорт для української логістичної галузі, простіше зрозуміти, якщо розглянути його різновиди та завдання.

Визначення комерційного транспорту

Якщо спиратись на законодавчі норми України, ЄС або США, загальне визначення комерційного транспорту просте — це наземний транспортний засіб, який призначено для отримання прибутку. Щоправда, таке формулювання має дещо розмиті обриси.

Наприклад, якщо хтось бере гроші за показ раритетної автівки, це теж комерція, чи не так? Не продає її, а лише показує, навіть не рухаючи з місця. Безумовно, цей приклад є винятком з правил, але демонструє, що визначення комерційного транспорту потребує структуризації процесів, якими оперують підприємства або особи.

Для чого та як використовується комерційний транспорт

Комерційна робота транспортних підприємств ґрунтується на визначенні декількох чітких умов:

• який розмір та масштаб має підприємство;
• обсяги діяльності;
• скільки споживачів користуються послугами;
• ринкова ніша, яку займає транспортне підприємство;
• економічні умови.

Оскільки ми намагаємось жити в умовах ринкової економіки, потрібно чітко розподіляти юридичних осіб та окремих громадян, що використовують автомобілі — на професійних автоперевізників та некомерційних користувачів автотранспорту. Для спрощення це може мати такий вигляд:

1. Некомерційні користувачі транспорту. Це власники будь-яких автомобілів, мотоциклів, скутерів тощо для перевезення вантажів для власних потреб. В Штатах та Європі їх називають перевізниками власних вантажів, або приватними перевізниками. Вони здійснюють перевезення без складання будь-яких актів чи договорів та можуть використовувати хоч самоскид, хоч фуру, хоч автобус чи мопед для забезпечення функціонування власного підприємства.
2. Комерційні користувачі транспорту. Це вже професійні перевізники, ціллю яких є заробіток саме на перевезеннях. Тобто їхнє джерело доходу — транспортування вантажів чи пасажирів. Діяльність професійних перевізників чітко регламентується законодавством, вони укладають договори та контракти з замовниками — підприємствами, пасажирами тощо.

Об’єднує ці дві різні категорії користувачів тільки комерційне авто, по суті інструмент для досягнення певних різних цілей. 

І некомерційним, і комерційним користувачам транспорту рано чи пізно доводиться обирати конкретні марки та моделі автомобілів, автобусів, мікроавтобусів, самоскидів чи тягачів. Увесь цей спектр техніки зручно знайти й порівняти на нашому порталі Autoline.

Які бувають комерційні автомобілі, різновиди

Ми визначили, що комерційний транспорт це автомобілі, які призначені для перевезення вантажів або пасажирів у рамках діяльності підприємства чи фізичної особи-підприємця. На відміну від приватних автомобілів, ця техніка працює в різних секторах економіки — логістика, будівництво, сільське господарство, пасажирські перевезення тощо.

Різновидів комерційних автомобілів дуже багато, як багато і сфер їх використання. Це легкі та важкі вантажівки та мікроавтобуси, пасажирські та вантажно-пасажирські автомобілі, середньовантажні та важкі вантажівки (HDV, heavy duty), легкі вантажівки LCV (Light Commercial Vehicles), фургони з цільнометалевим кузовом, пікапи, тягачі, кар’єрні самоскиди, будівельні та сільськогосподарські вантажівки та багато інших видів.

Але якщо узагальнити та прив’язуватись до повної маси, місткості чи спеціалізації, можна визначити певні категорії комерційного транспорту. В Україні ці категорії дещо розмиті, або формуються з огляду на Європейські норми чи нормативи США. Наприклад, в Штатах Федеральне управління безпеки перевізників (FMCSA) так визначає комерційну техніку:

• мають загальну масу (gross vehicle weight rating, GVWR) понад 4 500 кг;
• призначені для перевезення від 9 до 15 пасажирів включаючи водія;
• призначені для перевезення понад 16 пасажирів;
• для перевезення небезпечних вантажів;
• спецтехніка — пожежні машини, машини швидкої допомоги, сміттєвози, евакуатори та інша техніка комерційного напрямку;
• легкові авто для оренди, таксі, легкі розвізні пікапи;
• будівельна, сільськогосподарська та гірничовидобувна автомобільна техніка також може бути зарахована як комерційна.

Класифікація комерційних авто в Україні

Типи та класи комерційної техніки в Україні максимально наближені до європейських, проте не так жорстко регламентуються законодавством. Власне вся класифікація базується на декількох нормативних документах:

• Правила дорожного руху;
• Закон України про дорожній рух;
• державні стандарти (ДСТУ);
• безпекові технічні регламенти щодо колісної техніки.

Отже, за вагою комтранс класифікують як легкові, вантажівки та автобуси. Вантажівки за повною масою:

• до 3,5 тонн, категорія N1;
• від 3,5 до 12 т — категорія N2;
• понад 12 т — категорія N3.

Автобуси в Україні класифікують за кількістю місць — М-2 (9 місць з водієм), та М-3 (понад 9 місць з водієм). Проте варто пам’ятати, що українська класифікація може з часом змінюватись та адаптуватись під зміни в нормативах Європи, оскільки технології та номенклатура автотранспорту постійно знаходяться у стадії зростання та розширення. 

Які документи потрібні для керування комерційним транспортом в Україні

Для збереження безпеки під час пасажирських, вантажно-пасажирських, вантажних та спеціальних перевезень, водії та підприємці повинні керуватися низкою законодавчих нормативів. Ці документи встановлюють як вимоги до автомобілів, так і вимоги до водіїв та керівництва транспортних компаній або приватних підприємців.

Базові правила прописані у наступних законодавчих актах:

• Закон України про дорожній рух;
• Закон України про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобілів;
• постанови Кабміну про затвердження ПДР, про перевезення небезпечних вантажів та про порядок введення тахографів;
• Закон України про ліцензування видів господарської діяльності;
• наказ Мінтрансу про правила перевезення вантажів;
• Положення МОЗ про медичний огляд водіїв.

Виходячи з законодавчих норм, водій комерційного транспортного засобу повинен мати при собі наступні документи:

1. Водійське посвідчення, що відповідає категорії автомобіля. Наприклад, для вантажівки масою до 7,5 т потрібна категорія С, для машини повною масою понад 7,5 т — категорія С1, для автобусів (залежно від кількості місць) — категорія D або D1.
2. Техпаспорт на автомобіль, реєстраційні документи.
3. Страховий поліс.
4. Документи, що дозволяють перевезення великогабаритних, небезпечних вантажів.
5. Товарно-транспортна накладна, або будь-які документи на вантаж.
6. Медична довідка про придатність до керування автомобілем.
7. Документи про проходження технічного огляду.
8. За потреби — картка водія для тахографа.

Ефективність використання комерційної техніки залежить не лише від кваліфікації менеджерів компанії чи підприємства. Левова частка успіху припадає на технічні характеристики та можливості автомобіля — економічність, адаптація під певні перевезення, складність та вартість технічного обслуговування та ремонту. А вибрати автомобіль для бізнесу можна на нашому порталі Autoline.

Поширені запитання та відповіді