Комфорт та безпека руху, як взимку, так і влітку, прямо залежать від якості та стану покришок автомобіля. Тому до них ставлять підвищені вимоги навіть за законодавством. Протектор шини є також об’єктом уваги на будь-якому технічному огляді, як і відповідність покришок сезону.
Чим відрізняються зимові та літні шини
Перше, на що зверне увагу не дуже обізнана в темі людина, коли побачить літні та зимові шини поруч — це висота протектора та характерний малюнок. Проте така позиція є здебільшого хибною, оскільки існує маса моделей літніх покришок з яскраво вираженим позашляховим малюнком — глибокі канавки, великі протекторні блоки, посилена бічна частина тощо.
Особливості протектора зимових покришок
Найважливішим фактором, що відрізняє літні моделі від зимових — склад гумової суміші та архітектура покришки. Оскільки зимова гума експлуатується за умов низької температури, хоч і частково прогрівається під час роботи, гумовий компаунд повинен бути значно м’якішим та еластичнішим. Що це дає автомобілю на зимових трасах:
- кращий коефіцієнт зчеплення з холодним асфальтом, снігом, льодом, мокрою поверхнею;
- менший гальмівний шлях;
- краща керованість у поворотах та при маневруванні;
- низький рівень зношення при мінусовій температурі;
- міцність та здатність витримати високі навантаження взимку.
Треба зазначити, що всі ці переваги дійсні лише до тих пір, поки стовпчик термометра за вікном не підніметься вище за +5-7 градусів. У теплу погоду зимова гума втрачає всі свої позитивні властивості та стає небезпечною. Особливо на високих швидкостях та на гарячому асфальті.
Причина проста — зимовий компаунд швидко перегрівається та стрімко втрачає коефіцієнт тертя. Втрачається керованість та стабільність, гальмівний шлях непередбачуваний, а зношення протектора відбувається лавиноподібно.
Характеристики протектора літніх шин
У літньої гуми все відбувається з точністю до навпаки. Інженери розробляють таку гумову суміш, яка б забезпечувала стабільність, гарну керованість, низький рівень зносу, низький рівень шуму та короткий гальмівний шлях саме у спекотну погоду. У такий компаунд додається менше силікону та синтетичного каучуку.
Тому вони мають оптимальну еластичність навіть при дуже високих температурах та не «пливуть» під час маневрування та екстреного гальмування. Але як тільки температура повітря падає нижче нуля, літня гума перетворюється на твердий пластик з мінімальним коефіцієнтом опору та стає небезпечною на зимових дорогах.
Як залежить висота протектора від призначення покришок
Щодо протектора, дійсно, літні, всесезонні та зимові шини мають різний протектор. Глибина протектора у зимової гуми зазвичай більша. Крім того, її малюнок відзначається агресивнішими блоками та більшою кількістю ламелей — вони ефективно відводять сніг і воду з контактної плями, покращуючи зчеплення з дорогою.
Глибина протектора літніх шин може бути меншою, якщо автомобіль використовується переважно в місті або на асфальтованих шосе. Водночас літня позашляхова гума, хоч і є винятком із цього правила, суттєво відрізняється від шосейної та міської — насамперед малюнком протектора та конструкцією. Вона має великі протекторні блоки, глибокі канавки та виражені підсилені плечові зони.
Але і з зимовими покришками теж не все так просто. Існує зимовий протектор європейського типу, так звана липучка. Глибина протектора таких покришок не набагато більша за літню гуму, проте свої функції вона виконує справно, оскільки її призначення — безпека та відмінна керованість в умовах м’яких зим та ефективне водовідведення.
Тому вони мають оптимальну еластичність навіть при дуже високих температурах та не «пливуть» під час маневрування та екстреного гальмування. Але як тільки температура повітря падає нижче нуля, літня гума перетворюється на твердий пластик з мінімальним коефіцієнтом опору та стає небезпечною на зимових дорогах.
Як залежить висота протектора від призначення покришок
Щодо протектора, дійсно, літні, всесезонні та зимові шини мають різний протектор. Глибина протектора у зимової гуми зазвичай більша. Крім того, її малюнок відзначається агресивнішими блоками та більшою кількістю ламелей — вони ефективно відводять сніг і воду з контактної плями, покращуючи зчеплення з дорогою.
Глибина протектора літніх шин може бути меншою, якщо автомобіль використовується переважно в місті або на асфальтованих шосе. Водночас літня позашляхова гума, хоч і є винятком із цього правила, суттєво відрізняється від шосейної та міської — насамперед малюнком протектора та конструкцією. Вона має великі протекторні блоки, глибокі канавки та виражені підсилені плечові зони.
Але і з зимовими покришками теж не все так просто. Існує зимовий протектор європейського типу, так звана липучка. Глибина протектора таких покришок не набагато більша за літню гуму, проте свої функції вона виконує справно, оскільки її призначення — безпека та відмінна керованість в умовах м’яких зим та ефективне водовідведення.
Як поміряти глибину протектора шини. Нормативи
Зношення покришок неминуче. Одні моделі можуть витримати до п’яти сезонів експлуатації, інші стають непридатними вже за два-три роки. Саме тому важливо звертати увагу на ознаки зношення покришок. Як літніх, так і зимових. Ось найголовніші симптоми зношення:
- візуально визначені пошкодження на боковині та у протекторній зоні — тріщини, розшарування, ознаки механічного впливу;
- вібрація та високий рівень шуму під час їзди;
- нерівномірний знос протекторної бігової доріжки, внутрішньої або зовнішньої, радіальна нерівномірність зношення;
- падає тиск навіть протягом короткого часу після накачування.
Але основний критерій — недостатня допустима глибина протектора. В Україні діють конкретні законодавчі норми з цього приводу. Так, згідно з п. 31-4-5 ПДР України, заборонено експлуатацію автомобілів з такими порушеннями:
- мінімальний протектор літніх шин легкових авто повинен мати висоту від 1,6 мм;
- мінімальна висота протектора зимових шин у ПДР не визначена, проте експерти наголошують, що для безпечної їзди взимку потрібно мати протектор висотою як мінімум 3,5-4 мм;
- для вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 т критична висота протектора становить 1 мм;
- шини автобусів повинні мати протектор висотою щонайменш 2 мм;
- мотоциклам та мопедам дозволено експлуатацію з протекторами глибиною від 0,8 мм.
Способи вимірювання глибини протектора
Більшість провідних сучасних виробників, представлених у каталозі https://autoline.ua/, передбачили виявлення зношення протектора візуально. Для цього у канавках протекторної зони нанесено спеціальні позначки, які вказують на рівень зношення. При детальному огляді покришки їх легко розпізнати.
Крім того, водій може перевірити протектор власноруч. Наприклад, за допомогою спеціального пристрою для вимірювання глибини протектора, або штангенциркулем з глибиноміром. Вимірювання проводять у декількох точках протектора, які розташовані радіально протилежно одна від одної.
У крайньому разі перевірку можна виконати за допомогою монети та звичайної лінійки — монета поміщається у канавку, маркером відмічається крайня найвища точка, потім ця відстань вимірюється лінійкою.
Оглядати автошини варто регулярно. Адже від їх стану залежить комфорт пересування, керованість, здатність автомобіля швидко гальмувати та безпека на дорозі загалом.